Взаємодія людина-машина (HMI) — це сукупність процесів, технологій та пристроїв, що дозволяють людині ефективно взаємодіяти з комп'ютерними системами, програмним забезпеченням або автоматизованими машинами. Мета HMI — оптимізувати обмін інформацією між користувачем і машиною як з функціональної, так і з ергономічної точки зору. Від звичайного інтерфейсу користувача HMI відрізняється мультидисциплінарним підходом, що поєднує інформатику, когнітивну психологію, дизайн та ергономіку для підвищення зручності, продуктивності та безпеки користувача.
Варіанти використання та приклади
HMI застосовується в графічних інтерфейсах додатків, вбудованих системах (автомобільна, авіаційна галузі), голосових асистентах, сенсорних пристроях, віртуальній чи доповненій реальності, колаборативних роботах у промисловості, інтерактивних медичних пристроях тощо. Наприклад, сучасна автомобільна панель поєднує голосове управління, сенсорні екрани та тактильний зворотний зв'язок для безпечної та інтуїтивної взаємодії. У медицині інтуїтивні інтерфейси спрощують діагностику та роботу зі складним обладнанням.
Основні програмні засоби, бібліотеки та фреймворки
Серед основних інструментів для розробки HMI: Qt, GTK, JavaFX, Electron, React, Vue.js для веб- та десктоп-інтерфейсів, а також Unity та Unreal Engine для 3D-середовищ. Для розпізнавання голосу або жестів використовують TensorFlow, OpenCV, SpeechRecognition. Платформи Weka та Orange — для аналізу поведінки користувачів.
Останні розробки та тенденції
Сучасні тенденції включають інтеграцію штучного інтелекту для персоналізації та передбачення потреб користувача, розвиток природних інтерфейсів (голосових, жестових, емоційних), впровадження іммерсивних середовищ (доповненої та віртуальної реальності). Дедалі більшого значення набувають доступність, інклюзивність та безпека взаємодії. Аналіз даних користувацьких взаємодій дозволяє постійно вдосконалювати ергономіку та ефективність систем.